Глобальна найбільша компанія з управління активами BlackRock, її виконавчий директор Ларрі Фінк попереджає, що якщо світова ціна на нафту підніметься до 150 доларів за барель, світова економіка ймовірно потрапить у рецесію. Ларрі Фінк у інтерв’ю для BBC Business зазначив, що якщо Іран продовжить становити регіональну загрозу та енергопостачання тривалий час буде заблоковане, високі ціни на нафту матимуть «глибокий вплив» на світову економіку. Його заява з’явилася на тлі зростання напруги через конфлікт у Близькому Сході, що підвищує волатильність енергетичного ринку, і підкреслює, що ціна на нафту — це не лише товар, а ключовий фактор, що впливає на інфляцію, споживчі витрати, витрати бізнесу та цінову політику глобальних ризикових активів. Фінк зазначив, що ще зарано робити висновки щодо кінцевого масштабу та результату конфлікту, але він вважає, що результат буде одним із двох крайніх сценаріїв. Один із них — якщо конфлікт буде вирішено і Іран знову стане прийнятним для міжнародної спільноти, тоді ціни на нафту можуть повернутися до рівнів до початку конфлікту. Однак, якщо цього не станеться, «ціна на нафту може залишатися понад 100 доларів за барель протягом кількох років, наближаючись до 150 доларів, що матиме глибокий вплив на економіку», і може спричинити «серйозну економічну рецесію». Під час інтерв’ю Фінк зазначив, що якщо конфлікти, пов’язані з Іраном, триватимуть і триматимуть енергетичні ціни на високому рівні довгий час, їхній вплив не обмежиться лише витратами на паливо, а пошириться на всю економічну діяльність, фінансову систему та життєві витрати населення. Ці попередження не є безпідставними. Раніше цього місяця Reuters з посиланням на Wood Mackenzie повідомив, що у разі масштабних перебоїв у постачанні в Перській затоці ціна на нафту може піднятися до 150 доларів за барель. За оцінками цієї компанії, якщо основні експортні маршрути в Близькому Сході будуть заблоковані, світовий ринок сирої нафти може зіткнутися з дефіцитом у 15 мільйонів барелів на добу. Останнім часом найбільше занепокоєння викликають ризики для енергетичної інфраструктури Близького Сходу та протоки Ормуз. Атаки Ірану на об’єкти енергетики та судноплавство вже змусили країни-експортери, зокрема Кувейт, зменшити видобуток, що спричинило підвищення цін на нафту понад 100 доларів за барель. Генеральний директор Кувейтської нафтогазової компанії прямо заявив, що Іран «захоплює світову економіку». Ціни на нафту нещодавно знизилися до близько 100 доларів, але ринок залишається дуже чутливим Хоча найгірший сценарій ще не став реальністю, волатильність на нафтовому ринку залишається високою. Після того, як США запропонували план припинення вогню у Близькому Сході, ринок почав закладати можливість зменшення ризиків перебоїв у постачанні, і Brent опустилася до приблизно 100,32 долара за барель, WTI — до 89,24 долара. Це свідчить про те, що зараз ринок перебуває у стані «змагання» між «зростанням ризику війни» та «надією на дипломатичне зниження напруги». Прогноз Фінка щодо 150 доларів — це не поточна ціна, а попередження про крайній сценарій. Однак навіть якщо ціна залишатиметься нижчою, тривале утримання високих рівнів цін може суттєво вплинути на інфляцію та споживчу довіру. Головний економіст Moody’s Марк Занді зазначив, що якщо ціна на нафту середньо підніметься до близько 125 доларів у другому кварталі, це цілком може спричинити рецесію в США. Аналіз британських та американських ЗМІ за останні два дні також вказує, що якщо конфлікт у Близькому Сході затягнеться, зростуть не лише ціни на нафту, а й ціни на продукти харчування, страхові та транспортні послуги, що ще більше підірве вже й так вразливий споживчий сектор. За даними опитувань економістів, якщо середня ціна на нафту підніметься до 138 доларів і триватиме кілька тижнів, ризик рецесії значно зросте. Чи повториться ситуація перед фінансовою кризою 2007 року? Деякі аналітики вважають, що зараз на ринку з’являються ознаки, схожі з передумовами фінансової кризи 2007 року, зокрема через зростання цін на енергоносії, що свідчить про тріщини у фінансовій системі. Однак Фінк запевняє, що повторення кризи 2007 року малоймовірне. Він пояснив, що тоді кілька банків збанкрутували або були змушені отримати допомогу, а нинішні фінансові установи є більш стабільними. «Я не бачу жодних ознак, що це може повторитися», — підкреслив він. Він додав, що проблеми з окремими фондами становлять лише малу частину ринку, і інституційні інвестиції залишаються сильними.