Один. Головні новини
1. Федеральна резервна система підвищила ставку на 75 базисних пунктів, що спричинило різкі коливання на глобальних ринках
Федеральна резервна система 14 грудня оголосила про чергове підвищення ставки на 75 базисних пунктів, піднявши цільовий діапазон федеральних фондів до 4.25%-4.5%. Це вже сьоме підвищення ставки поспіль і найбільше з 1994 року за один раз.
Голова ФРС Джером Пауелл на прес-конференції зазначив, що інфляційний тиск залишається серйозним і, ймовірно, досягне піку у першій половині 2023 року. Щоб знизити рівень інфляції до цільового рівня 2%, ФРС продовжить посилювати політику, і, ймовірно, у 2023 році її доведеться кілька разів підвищувати.
Це підвищення ставки перевищило очікування ринку і спричинило різке коливання світових фінансових ринків. Всі три індекси американського фондового ринку суттєво знизилися, індекс Dow упав майже на 800 пунктів — найбільший одноденний спад з березня 2020 року. Індекс долара підскочив більш ніж на 1%, пробивши позначку 105. Ціни на нафту різко впали понад 5%, а ф’ючерси на золото — майже на 2%.
Аналітики вказують, що рішучість ФРС посилила побоювання щодо жорсткого приземлення економіки. Очікується, що у наступному році світова економіка увійде у рецесію, а прибутки підприємств і рівень зайнятості погіршаться. Хоча рівень інфляції трохи знизиться, він залишатиметься високим. Постійне підвищення ставок ФРС, ймовірно, призведе до синхронного посилення монетарної політики в усьому світі, що погіршить фінансовий клімат і завдасть удару ринкам нових економічних країн.
2. Новий прем’єр-міністр Великої Британії Сунак оголосив “наступність на курсі виходу з ЄС”
Новий прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак 14 грудня на першому засіданні кабінету оголосив, що країна “зачищатиме курс виходу з ЄС”, і найближчими тижнями представить нову “стратегію виходу”.
Сунак зазначив, що вихід Британії з ЄС є “перемогою демократії” і відображає волю народу. Він пообіцяв відновити “зріле, взаємоповажне партнерство” з ЄС і шукати нові угоди у сферах торгівлі, міграції та інших.
Ця заява викликала різку реакцію з боку ЄС. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн попередила, що Британія не може “переговорювати заново” вже укладений договір про вихід з ЄС, інакше її чекають “серйозні наслідки”.
Аналітики вважають, що наполеглива позиція щодо виходу з ЄС ще більше напружить стосунки між Лондоном і Брюсселем. Вони мають серйозні розбіжності щодо питань Північної Ірландії і торгових суперечок. Британська економіка вже на межі рецесії, а після виходу з ЄС її відновлення буде важким. Уряд Сунака стикається з великими викликами.
З іншого боку, ЄС також ризикує загостренням внутрішніх розколів. Деякі країни-учасниці підтримують тверду позицію щодо виходу Великої Британії і закликають до більшої гнучкості у переговорах. Внутрішньоєвропейські суперечності посилюють ослаблення впливу ЄС у міжнародних справах.
3. Маск заявив, що покине посаду CEO Twitter
Маск 14 грудня у твіттері повідомив, що, якщо знайде “досить дурну людину” на посаду, він піде з посади генерального директора Twitter.
Після придбання Twitter за 44 мільярди доларів у жовтні, Маск став новим CEO компанії. Однак його призначення викликало широке обурення і звинувачення у відсутності відповідного досвіду.
Після вступу на посаду Маск провів низку радикальних реформ, зокрема масштабні звільнення, відновлення акаунтів Трампа і інших, а також запуск платної підписки, що викликало суперечки. Відтік рекламодавців і працівників посилив нестабільність компанії.
Аналітики вважають, що відхід Маска з поста CEO може допомогти Twitter відновити нормальне функціонування. Однак успіх залежить від здатності нового керівника ефективно керувати компанією.
Крім того, Маск є CEO кількох інших компаній, зокрема Tesla та SpaceX, і його звинувачують у розпорошеності уваги. Після відходу з Twitter він зможе зосередитися на інших бізнесах, що викликає інтерес у ринку.
Загалом, рішення Маска щодо Twitter — імпульсивне і ризиковане, що створює невизначеність для компанії і впливає на його репутацію у техногалузі. Як він вирішить цю проблему, визначить його вплив і авторитет у сфері технологій.
4. Китай оприлюднив оновлені “Правила Інтернету” для підсилення регулювання даних
Китайський Національний комітет з інтернету та інші 8 відомств 14 грудня опублікували проект “Регламенту щодо управління алгоритмами рекомендацій у мережі (” для регулювання інтернет-алгоритмів та посилення контролю за ними.
Новий регламент чітко визначає, що провайдери інтернет-інформаційних сервісів повинні дотримуватися принципів справедливості і не використовувати алгоритми для здійснення діяльності, що шкодить нацбезпеці чи порушує економічний порядок. Водночас, компанії мають створювати механізми оцінки алгоритмів і підпорядковуватися державному контролю.
Аналізуючи, можна сказати, що ця ініціатива спрямована на посилення контролю за алгоритмами, захист нацбезпеки й громадського порядку, а також інтересів громадян. Оскільки алгоритми стають все більш поширеними у різних галузях, зростає і потенційний ризик їх зловживань, тому необхідно встановити правила.
Запровадження нових правил матиме вплив на застосування алгоритмів інтернет-компаніями. Вони повинні підвищити прозорість і пояснюваність алгоритмів, а також підкорятися державному нагляду, що може збільшити витрати на відповідність.
Загалом, ці нововведення сприятимуть створенню здорового інтернет-екосистеми і розвитку технологій алгоритмів у безпечному й справедливому середовищі. Компанії мають активно адаптуватися до нових правил, удосконалювати управління алгоритмами, підвищуючи їхню справедливість і безпеку.
) 5. ОПЕК+ вирішив скоротити щоденне постачання нафти у 2023 році на 200 тисяч барелів
16 грудня відбулася зустріч ОПЕК+, на якій ухвалено рішення зменшити щоденне постачання нафти у 2023 році на 200 тисяч барелів, щоб стабілізувати ринок у контексті слабкого попиту і економічного сповільнення.
Це рішення перевищило очікування ринку, і ціни на нафту зросли. Ціни на ф’ючерси Brent підскочили майже на 3%, повернувшись вище 80 доларів за барель.
Аналітики зазначають, що цей крок має на меті підтримати ціну на нафту у наступному році і уникнути її різкого падіння через надлишок пропозиції. Однак, зменшення виробництва є невеликим і, ймовірно, матиме обмежений вплив на ціну.
З точки зору пропозиції, Росія через санкції за війною в Україні зменшила виробництво, що посилює дефіцит. Водночас, США завдяки сланцевій нафті зберігають зростання виробництва і частково компенсують скорочення.
Що стосується попиту, світова економіка сповільнюється, що зменшує потребу у енергоресурсах. Відсутність газу в Європі гальмує промисловість і знижує попит на нафту. Внутрішні фактори, зокрема пандемія у Китаї, також впливають.
Загалом, ціна на нафту у 2023 році, ймовірно, залишатиметься високою і коливатиметься у високих межах. Вирішення проблем пропозиції і попиту у короткостроковій перспективі є малоймовірним, а геополітична напруженість додає невизначеності. Усі учасники ринку мають слідкувати за ситуацією і готуватися до можливих коливань.
