Автор: danny; джерело: X, @agintender
Останнім часом, “маленька конячка тягне великого воза” у вигляді цінових американських гірок таких монет, як $MYX, $AIA, $COAI, не лише спричиняє величезні збитки для безлічі трейдерів, а й спрямовує стріли прямо на механізми ліквідації та ризик-менеджмент бірж. Інтенсивна стратегія “розігріву та продажу” відкриває протиріччя: біржі заробляють на комісіях за волатильність, але неконтрольована волатильність може виснажити страхові фонди і підірвати довіру до ринку.
Ця стаття намагається з погляду систем ризик-менеджменту бірж проаналізувати баланс між підтримкою активності ринку та здатністю системи виконувати зобов’язання. Ми розглянемо, як біржі за допомогою багаторівневої системи моніторингу та сучасних кількісних алгоритмів, таких як концентрація позицій (OICR) та токсичність потоку ордерів (OTSI), можуть заздалегідь ізолювати маніпулятивні дії.
Крім того, для професійних трейдерів і проектів, які прагнуть вижити і отримувати прибуток у цій системі, наведено кілька рекомендацій щодо самозахисту: як у реальному часі контролювати пріоритет ADL та частку власних позицій, щоб уникнути позначки системи ризик-менеджменту як потенційного “прориву” або “маніпулятора”. У диких західних умовах ринку криптовалют важливо розуміти правила — і ту непорушну межу.
Увага: ця стаття є зовнішнім аналізом алгоритмів бірж, без внутрішньої інформації, виключно для ознайомлення, в академічних цілях, відповідальність не несе.
Як фінансова інфраструктура, що надає торгові майданчики та механізми розрахунків, біржа прагне до динамічного балансу: не обмежуючи волатильність для максимізації доходів від комісій, але й не допускаючи, щоб ця волатильність підривала її здатність виконувати зобов’язання і зберігати репутацію.
1.1.1 Максимізація доходів від комісій і допустима волатильність
Збільшення обсягу торгівлі безпосередньо підвищує доходи від комісій. Різкі цінові коливання, навіть викликані “розігрівом” (Pump and Dump, P&D), залучають спекулянтів і підвищують обсяг торгів. Тому біржі не заперечують усієї волатильності і навіть заохочують певний рівень спекулятивної активності для підтримки ринку.
1.1.2 Уникнення власних збитків і системних ризиків
Страховий фонд біржі (Insurance Fund) — це резерв для покриття збитків у період високого кредитного плеча та проривів (коли ціна падає нижче рівня ліквідації або банкрутства контрагента). Якщо ці збитки виснажують фонд, біржа змушена активувати механізм автоматичного зменшення позицій (Auto Deleveraging, ADL). Цей механізм карає прибуткових трейдерів і закриває хедж-позиції — це “демократичний” баланс прибутків і збитків у ситуації безвиходу. Варто зазначити, що часті активації ADL шкодять репутації біржі і свідчать про те, що страховий фонд майже вичерпаний.
1.1.3 Репутаційний тиск і довіра ринку
P&D-інциденти, особливо у малоліквідних активів, спричиняють серйозні збитки користувачам і викликають негативну публічну реакцію, що шкодить бренду біржі. Тому біржі потрібно заздалегідь ізолювати потенційних маніпуляторів, навіть якщо вони сприяють певній волатильності.
Висновок
Мінімальна межа — це баланс: як дозволити ринку вільно торгувати, не зазнаючи збитків, і водночас запобігти системним кризам, що виникають через P&D. Система ризик-менеджменту має не зупиняти всі спекуляції, а виявляти і втручатися до того, як вони перетворяться у кризу, що виснажить страховий фонд. При активації ризик-менеджменту — це може бути попередження, обмеження ордерів, блокування акаунтів або навіть юридичні заходи.
Звичайна модель бірж передбачає багаторівневу систему управління ризиками, щоб відповідати вразливості контрактів. Контроль здійснюється за рівнями ризику, з особливою увагою до “високоризикових” контрактів (Tier 1), оскільки маніпулятори з мінімальним капіталом можуть впливати на ціну.
Логіка рівнів і пріоритетів моніторингу (приклад):

Логіка ризик-менеджменту: Контракти високого ризику (наприклад MYX, AIA, COAI) більш схильні до атак P&D, і при їх ліквідації через низьку ліквідність збитки можуть швидко виснажити страховий фонд. Тому для Tier 1 застосовують “жорсткий” контроль — підвищують маржу, знижують кредитне плече, обмежують розмір позицій і використовують високочастотні алгоритми (OTSI) для швидкої ідентифікації маніпуляцій.
Щоб передбачити і запобігти маніпуляціям, біржі застосовують багаторівневі алгоритми, що аналізують поведінку ринку. Розглянемо три ключові напрямки: концентрація позицій (OICR), аномалії базису (структурний тиск) і токсичність потоку ордерів (OTSI).
Головна загроза — це домінування однієї або кількох особистих або пов’язаних з ними акаунтів. Тому важливо контролювати концентрацію відкритих позицій.
Індикатор: коефіцієнт концентрації відкритих позицій (OICR)
OICR — це відношення сукупної позиції топ-5 або топ-10 акаунтів до загального відкритого інтересу (OI) контракту.

Приклад кількісного сигналу (Tier 1):
Зверніть увагу: навіть розподілені позиції можуть бути ознакою скоординованих дій.
Маніпулятивна стратегія — це “спуфінг” (Spoofing): подання великих ордерів з наміром скасувати їх до виконання, створюючи фальшивий попит або пропозицію. Алгоритми біржі аналізують ефективність потоку ордерів.
OTR — це відношення кількості поданих і скасованих ордерів до кількості реально виконаних угод. Високе OTR — ознака спуфінгу.
Формула: OTR = (загальна кількість ордерів + скасувань) / кількість виконаних угод
Приклад: у хвилину під час високої волатильності акаунт подав і скасував 400 000 ордерів, але виконав лише 80 угод.
Обчислення і сигнал: OTR = 400 000 / 80 = 5000. Якщо середній OTR для легальних маркет-мейкерів — 500, то такий акаунт отримує “токсичний” статус і може бути обмежений.
Щоб уникнути великих цінових розривів і масових ліквідацій, важливо контролювати базис — різницю між ціною ф’ючерсу і спотовим ринком.
Обчислюється як кількість стандартних відхилень від середнього за 30 днів.
Приклад сигналу
Щоб уникнути позначки системи ризик-менеджменту, трейдери повинні контролювати свої показники і дотримуватися правил.
( 3.1 Основні ризики: системний ризик і ADL
Страховий фонд — це буфер для проривів. Трейдери мають слідкувати за його станом.
Рекомендації:
3.1.1 Моніторинг пріоритету ADL
Це показник ризику прориву. Чим вищий — тим більша ймовірність автоматичного закриття позицій. Трейдери повинні знижувати цей рівень, закриваючи частину позицій, щоб зменшити ризик.
3.1.2 Контроль за станом страхового фонду
Зниження балансу фонду — сигнал системного ризику. Трейдери мають враховувати цю інформацію.
3.1.3 Зменшення кредитного плеча
Зменшення плеча знижує ризик прориву і втрат.
) 3.2 Основні ризики: концентрація і маніпуляції (IOIR)
Трейдери мають уникати надмірної концентрації позицій у одному акаунті або групі акаунтів.
Рекомендації:
Обчислювати IOIR = Ваша позиція / Загальний відкритий інтерес (OI)
Тримати IOIR нижчим за визначений поріг (наприклад, 10%) для високоризикових контрактів.
( 3.3 Основні ризики: токсичність ордерів (OTR)
Забезпечити, щоб алгоритми торгівлі відповідали поведінці легальних маркет-мейкерів, а не маніпулятивних схем.
Рекомендації:
Постійно моніторити OTR. Високий OTR — ознака потенційного спуфінгу.
Уникати односторонніх піків у потоці ордерів і різкого зменшення глибини книжки за короткий час.
Загалом, ці індикатори — лише орієнтири. Важливо мати власний комплексний підхід і розуміти, що у цій грі потрібно бути обережним.
Забудьте: у цій грі, як у тигра, — треба бути готовим повернутися з перемогою.
Рекомендуємо уважно вивчити і не рекомендуємо до безпосереднього застосування.