Коли ринок стикається з такими цифрами, як «1,5 трлн доларів», типовою реакцією часто є скепсис — чи не завищений цей масштаб?
Утім, фінансова історія демонструє: критичну інфраструктуру на ранніх етапах розвитку часто недооцінюють, особливо системи, які мають такі риси:
Стейблкоїни вже наближаються до цієї переломної точки. Вони виходять за межі торгівлі цифровими активами і поступово входять у сферу транскордонних платежів, B2B-розрахунків, ончейн-облігацій, розрахунків RWA й клірингу між біржами та зберігачами.
Тому цінність обговорення цього прогнозу не у визначенні, чи буде конкретне число «точно досягнуте», а в ідентифікації ширшої тенденції: чи знаходить глобальна доларова ліквідність нові канали для розподілу й розрахунків?
Три поняття, пов’язані зі стейблкоїнами, часто плутають, що призводить до помилкових висновків:
Якщо стейблкоїн часто переміщується між інституціями, біржами, маркет-мейкерами та платіжними каналами, один і той самий долар може враховуватись у загальному обсязі транзакцій кілька разів за короткий період. Тому високий обсяг транзакцій автоматично не означає «створення багатства такого ж масштабу».
Це не зменшує важливості стейблкоїнів, а навпаки, підкреслює їхню функцію як «підсилювачів ефективності обігу».
Інакше кажучи, 1,5 трлн доларів — це скоріше проєкція «пропускної спроможності фінансового трубопроводу», а не «розміру пулу активів».
Для професіоналів ключове питання: які реальні потреби покриває цей трубопровід і чи здатен він працювати безперервно, прозоро та під регуляторним наглядом?
Традиційні транскордонні платежі супроводжуються повільною обробкою, довгими ланцюгами та непрозорими комісіями.
Стейблкоїни мають чіткі переваги:
Коли компанії переходять від «пілотного використання» до «інтеграції у процеси», обсяг транзакцій зміщується від подієвого характеру до щоденної операційної активності.
Раніше інституції отримували доступ до цифрових активів через ETF або кастодіальні рахунки. Тепер деякі з них використовують стейблкоїни як ончейн-інструменти управління готівкою для репо, застави, короткострокової ліквідності й хеджування ризиків.
Після інтеграції стейблкоїнів у Treasury-системи обсяг транзакцій залежить від циклів управління активами й зобов’язаннями, а не лише від настроїв роздрібних трейдерів.
Суть RWA — не просто «відображення активів ончейн», а створення замкнутих, торгованих, розрахункових і аудійованих циклів. Стейблкоїни є природною розрахунковою одиницею в таких моделях.
Зі зростанням кількості ончейн-облігацій, пайових фондів і нот, обсяг транзакцій зі стейблкоїнами зростає пасивно, адже кожна поставка активу потребує розрахункового засобу.
Раніше активність зі стейблкоїнами концентрувалася на обмеженій кількості блокчейнів.
Якщо з’являться зрілі кросчейн-меседжінг, уніфікована абстракція рахунків, комплаєнтні містки й дешеві розрахункові рівні, стейблкоїни використовуватимуться у ширшому спектрі сценаріїв.
Це дасть два ефекти:
Оптимістичні прогнози можливі лише за постійного контролю ризиків. Якщо такі ризики не вирішити, масштабні оцінки можуть бути суттєво переглянуті.
Визначення, ліцензії, резервні вимоги та механізми викупу для стейблкоїнів різняться між регіонами.
Тривала фрагментація регулювання розділить глобальну ліквідність на «регіональні басейни», знижуючи ефективність зростання обсягу транзакцій.
Основні стейблкоїни залежать від централізованого випуску і банківського зберігання.
Це створює ризики, пов’язані з дозволами на заморожування, доступністю рахунків, пріоритетом викупу та контрагентськими ризиками.
Під час ринкового стресу ключовим випробуванням є здатність забезпечити «своєчасний, достатній, малотертяковий викуп».
Мости, оракули, інфраструктура гаманців і управління дозволами контрактів залишаються частими об’єктами атак.
Часті інциденти безпеки змушують інституції підвищувати ризикові дисконти, що сповільнює реальну бізнес-міграцію.
Обсяг транзакцій не дорівнює високоякісній ліквідності.
Для великих розрахунків ринок зосереджується на:
Відсутність глибини ускладнює стейблкоїнам обслуговування великих інституційних розрахунків.
Стейблкоїни працюють у конкурентному середовищі.
Вони зіткнуться з:
Відтак, верхня межа для стейблкоїнів визначається не наративом, а здатністю зберігати відносну ефективність.
Ключовий зсув для стейблкоїнів — не просто «більш часте використання для переказів», а підвищення ролі.
Виділяється чітка траєкторія:
Коли стейблкоїни досягають 2-ї та 3-ї стадій, обсяг транзакцій нагадує «трафік інфраструктури», а не «трафік ринкових настроїв».
Це має три структурні наслідки:

Щоб уникнути бінарних оцінок, варто застосовувати сценарний фреймворк.
Рекомендується постійно відстежувати такі індикатори, а не орієнтуватися на окремі новини:
«1,5 трлн доларів до 2035 року» — це амбітна ціль, а не гарантований результат.
Її цінність — у тому, що стейблкоїни трансформуються з торгових інструментів у фінансову інфраструктуру — зсув, який уже впливає на платежі, кліринг і розрахунки, управління інституційними фондами та випуск ончейн-активів.
Об’єктивна оцінка така:
Тому, аналізуючи довгострокові прогнози, такі як Chainalysis, найбільш професійна позиція — не сліпий оптимізм чи повне заперечення, а фокус на перевірюваних змінних: хто реально використовує стейблкоїни, у яких сценаріях, чи є сталим малотертяковий розрахунок і чи система витримує стрес-тести.
Поки ці питання отримують позитивні відповіді, обсяг транзакцій зі стейблкоїнами цілком реально може досягти нових максимумів у наступному десятилітті.





