11 перетинів ШІ та криптовалюти

Економіка інтернету вже зазнає змін. У міру того як відкритий веб стискається до панелі підказок, виникає питання: чи призведе ШІ до відкритого інтернету, чи до нових лабіринтів платних стін? І хто матиме над ним контроль — великі централізовані компанії чи широкі спільноти користувачів?

Саме тут відіграє роль криптовалюта. Ми вже докладно розглядали перетин ШІ та криптовалюти; коротко, блокчейни — це новий спосіб створення інтернет-сервісів і мереж, які є децентралізованими, достовірно нейтральними і належними користувачам. Вони створюють противагу централізації, яку ми вже бачимо в системах ШІ, змінюючи економічні основи сучасних систем і сприяючи формуванню відкритішого й стійкішого інтернету.

Думка, що криптовалюта може допомогти побудувати кращі системи ШІ (і навпаки), не нова — але часто нечітко окреслена. Деякі сфери перетину, як-от верифікація “доказу людяності” на тлі поширення дешевих ШІ-систем, уже привертають увагу розробників і користувачів. Інші сценарії можуть залишатися далекими. У цій статті ми ділимося 11 кейсами на перетині криптовалюти й ШІ, щоб започаткувати дискусію про можливості, виклики та шляхи розвитку. Всі вони базуються на технологіях, які впроваджуються вже сьогодні — від обробки великої кількості мікроплатежів до забезпечення контролю користувачів над їхніми відносинами з ШІ майбутнього.

1. Постійні дані та контекст у взаємодіях із ШІ

Скотт Дюк Комінерс (@ skominers)

Генеративний ШІ залежить від даних, але для багатьох застосувань не менш важливим є контекст — стан і фонові відомості, що мають значення для взаємодії.

В ідеалі система ШІ — агент, інтерфейс LLM чи інший застосунок — мала б пам’ятати, над якими проєктами ви працюєте, ваш стиль спілкування, уподобані мови програмування й багато інших деталей. На практиці ж користувачам часто доводиться щоразу відновлювати контекст навіть у межах одного застосунку — наприклад, при запуску нового ChatGPT чи Claude — не кажучи вже про переміщення між різними системами.

Зараз контекст із одного генеративного застосунку ШІ майже ніколи не переноситься в інші.

Завдяки блокчейнам системи ШІ можуть дозволити зберігати ключові елементи контексту як постійні цифрові активи, які можна завантажити на початку сесії та безперешкодно переносити між платформами ШІ. Крім того, блокчейни, ймовірно, є єдиним рішенням, яке забезпечує як сумісність із майбутнім, так і зобов’язання щодо інтероперабельності, оскільки це визначальні риси блокчейн-протоколів.

Природна сфера застосування — ігри та медіа, де налаштування (від рівня складності до призначення клавіш) можуть зберігатися між різними іграми й середовищами. Однак справжня цінність — у знаннєвих застосуваннях, де ШІ має розуміти, що знає користувач і як він навчається; а також у професійних сценаріях, як-от програмування. Окремі компанії вже створюють власних ботів із глобальним контекстом, специфічним для бізнесу, — але зазвичай цей контекст не переноситься навіть між різними ШІ-системами всередині організації.

Організації лише починають усвідомлювати цю проблему, і найближчими до універсальних рішень наразі є кастомні боти з фіксованим, постійним контекстом. Однак переносимість контексту між користувачами в межах платформи вже починає з’являтися поза блокчейном; наприклад, у Poe користувачі можуть здавати своїх кастомних ботів в оренду іншим.

Виведення такої діяльності на блокчейн дозволить системам ШІ, з якими ми взаємодіємо, ділитися контекстним шаром, що містить ключові елементи всієї нашої цифрової активності. Вони зможуть одразу враховувати наші вподобання й краще оптимізувати наш досвід. І навпаки, як у випадку з реєстрами інтелектуальної власності на блокчейні, можливість для ШІ звертатися до постійного контексту на блокчейні створює потенціал для нових і кращих ринкових взаємодій навколо підказок і інформаційних модулів — наприклад, користувачі можуть ліцензувати або монетизувати свою експертизу напряму, зберігаючи контроль над своїми даними. Спільний контекст відкриє безліч можливостей, які ще навіть не усвідомлені.

2. Універсальна ідентичність для агентів

Сем Бронер (@ SamBroner)

Ідентичність — це канонічний запис про те, хто або що є об’єктом, — невидима інфраструктура, що забезпечує роботу сучасних систем пошуку, агрегування та платежів. Оскільки платформи ховають цю інфраструктуру за стінами, ми сприймаємо ідентичність як складову готового продукту: Amazon присвоює ідентифікатори (ASIN чи FNSKU) товарам, агрегує їх і допомагає користувачам знаходити й оплачувати покупки. Facebook аналогічно: ідентичність користувача лежить в основі його стрічки й пошуку у застосунку, зокрема у Facebook Marketplace, органічних постах і рекламі.

Це все зміниться зі зростанням ШІ-агентів. Чим більше компаній використовують агентів — для обслуговування клієнтів, логістики, платежів та інших завдань — тим менше їхні платформи нагадуватимуть єдині застосунки. Вони існуватимуть у багатьох середовищах і на різних платформах, накопичуватимуть глибокий контекст і виконуватимуть більше завдань для користувачів. Але якщо ідентичність агента прив’язана лише до одного маркетплейсу, вона не буде придатною для використання в інших важливих місцях: у ланцюжках електронної пошти, Slack-каналах чи інших продуктах.

Тому агентам потрібен єдиний, портативний “паспорт”. Без нього неможливо дізнатися, як оплатити агента, перевірити його версію, дізнатися про його можливості, зрозуміти, від чийого імені він діє, або відстежити його репутацію між застосунками та платформами. Ідентичність агента має виконувати роль гаманця, реєстру API, журналу змін і соціального доказу — щоб будь-який інтерфейс (електронна пошта, Slack, інший агент) міг ідентифікувати й взаємодіяти з ним однаково. Без спільної “ідентичності” кожна інтеграція змушена створювати цю інфраструктуру з нуля, пошук залишається випадковим, а користувачі втрачають контекст щоразу, коли перемикаються між каналами чи платформами.

Ми маємо змогу розробити агентську інфраструктуру з нуля. Як побудувати достовірно нейтральний ідентифікаційний шар, багатший за DNS-запис? Замість створення монолітних платформ, де ідентичність поєднується з пошуком, агрегуванням і платежами, агенти мають мати змогу приймати платежі, перелічувати свої можливості та існувати в багатьох екосистемах без ризику блокування на певній платформі. Тут перетин криптовалюти й ШІ особливо корисний, оскільки блокчейн-мережі забезпечують бездозвільну компоновність, що дозволяє розробникам створювати корисніших агентів і кращий досвід для користувачів.

Загалом вертикально інтегровані рішення, як-от Facebook чи Amazon, наразі забезпечують кращий користувацький досвід — частина складності створення якісного продукту полягає в тому, щоб усі елементи гармонійно поєднувалися згори донизу. Але ціна цієї зручності висока, особливо коли вартість створення програмного забезпечення для агрегування, маркетингу, монетизації та розповсюдження агентів падає, а сфера застосування агентських застосунків розширюється. Щоб досягти рівня UX вертикально інтегрованих провайдерів, доведеться попрацювати, але достовірно нейтральний ідентифікаційний шар для агентів дозволить підприємцям володіти власним “паспортом” і стимулюватиме експерименти з розповсюдженням і дизайном.

3. Сумісний із майбутнім доказ особи

Джей Дрейн-молодший (@ jay_drainjr) і Скотт Дюк Комінерс (@ skominers)

У міру того, як ШІ стає все більш поширеним — керуючи ботами й агентами в усіх видах взаємодій у мережі, включаючи дипфейки та маніпуляції в соцмережах — дедалі складніше зрозуміти, чи спілкуєшся онлайн із реальною людиною. Це підрив довіри — не майбутня проблема, а вже реальність. Від армій коментаторів у стрічці X до ботів у додатках для знайомств — межа між реальністю й вигадкою розмивається. У таких умовах доказ особи стає критичною інфраструктурою.

Один зі способів довести, що ви людина, — це цифрові ID (зокрема централізовані, які використовує TSA). Цифрові ID охоплюють усе, що людина може використати для підтвердження своєї особи: імена користувачів, PIN-коди, паролі, сторонні засвідчення (наприклад, громадянство чи кредитоспроможність) та інші облікові дані. Перевага децентралізації тут очевидна: коли ці дані зберігаються в централізованих системах, емітенти можуть відкликати доступ, стягувати платежі або сприяти спостереженню. Децентралізація змінює цю динаміку: користувачі, а не адміністратори платформ, контролюють власну ідентичність, що робить її безпечнішою й стійкішою до цензури.

На відміну від традиційних ідентифікаційних систем, децентралізовані механізми доказу особи (як-от World’s Proof of Human) дозволяють користувачам контролювати й зберігати власну ідентичність, а також верифікувати свою людяність конфіденційно й достовірно нейтрально. І як водійське посвідчення, яке можна використовувати будь-де незалежно від часу й місця видачі, децентралізований PoP може служити багаторазовою базою для будь-якої платформи, навіть тих, яких ще не існує. Тобто PoP на блокчейні сумісний із майбутнім, оскільки забезпечує:

• Переносимість: Протоколи є загальнодоступними стандартами, які може інтегрувати будь-яка платформа. Децентралізований PoP управляється через публічну інфраструктуру й контролюється користувачем. Це робить його повністю портативним, і будь-яка платформа може стати з ним сумісною зараз чи в майбутньому.
• Бездозвільний доступ: Платформи можуть самостійно приймати PoP ID без необхідності проходити через API-ворота, які можуть дискримінувати різні сценарії використання.

Виклик у цій сфері — це впровадження: хоча ми ще не бачили масштабних реальних кейсів використання доказу особи, ми очікуємо, що критична маса користувачів, кілька ранніх партнерств і проривні застосунки прискорять прийняття. Кожен застосунок, що використовує певний стандарт цифрового ID, робить цей тип ID ціннішим для користувачів; це стимулює більше людей отримувати ID; що, у свою чергу, робить ID привабливішим для інтеграції в інші застосунки як спосіб сертифікації особи. (А оскільки ID на блокчейні спочатку проєктуються як сумісні, ці мережеві ефекти можуть зростати швидко.)

Ми вже бачили оголошення про партнерства з World ID у іграх, знайомствах і соціальних мережах, щоб допомогти людям переконатися, що вони грають, спілкуються й здійснюють транзакції саме з тими реальними людьми, на яких розраховують. Також цього року з’явилися нові протоколи ідентичності, зокрема Solana Attestation Service (SAS). Хоча SAS не є емітентом доказу особи, він дозволяє користувачам приватно асоціювати позаблокчейн-дані — наприклад, KYC для комплаєнсу чи статус акредитації для інвестування — з гаманцями Solana, щоб будувати децентралізовану ідентичність користувача. Все це свідчить, що точка перелому для децентралізованого PoP може бути вже близько.

Доказ особи — це не лише про блокування ботів, а й про встановлення чітких меж між ШІ-агентами та мережами людей. Це дозволяє користувачам і застосункам розрізняти взаємодії між людьми й машинами, створюючи простір для кращого, безпечнішого й автентичнішого цифрового досвіду.

4. Децентралізована фізична інфраструктура (DePIN) для ШІ

Гай Вуоллет (@ guywuolletjr)

ШІ є цифровою послугою, але його розвиток дедалі більше обмежується фізичною інфраструктурою. Децентралізовані фізичні інфраструктурні мережі, або DePIN, пропонують нову модель створення та експлуатації реальних систем і можуть допомогти демократизувати доступ до обчислювальної інфраструктури, що лежить в основі інновацій у сфері ШІ, зробити її дешевшою, стійкішою й менш уразливою до цензури.

Як це працює? Два основних бар’єри для розвитку ШІ — це енергетика й доступ до чипів. Децентралізована енергетика може забезпечити більше потужності, але розробники також використовують DePIN для агрегування невикористаних чипів із ігрових ПК, дата-центрів та інших джерел. Ці комп’ютери можуть об’єднуватися в бездозвільний ринок обчислювальних потужностей, вирівнюючи умови для створення нових продуктів ШІ.

Інші сценарії використання — розподілене навчання й донавчання LLM, а також розподілені мережі для інференсу моделей. Децентралізоване навчання й інференс можуть суттєво знизити витрати, оскільки використовують інакше невикористані ресурси. Вони також забезпечують стійкість до цензури, не дозволяючи розробників відключати від платформ великі централізовані хмарні провайдери (“гіперскейлери”), які надають масштабовану інфраструктуру.

Централізація моделей ШІ у кількох компаніях — це постійна проблема; децентралізовані мережі можуть допомогти створити більш економічний, стійкий до цензури й масштабований ШІ.

5. Інфраструктура та обмеження для взаємодії між ШІ-агентами, провайдерами кінцевих сервісів і користувачами

Скотт Дюк Комінерс (@ skominers)

У міру того, як інструменти ШІ краще справляються зі складними завданнями та багаторівневими ланцюжками взаємодій, ШІ дедалі частіше взаємодіятимуть один з одним незалежно від контролю з боку людини.

Наприклад, агент ШІ може запитати певні дані, необхідні для обчислення, або залучити спеціалізованих агентів для окремих завдань — як-от призначити статистичного бота для моделювання, або залучити бота генерації зображень для створення маркетингових матеріалів. ШІ-агенти також створюватимуть значну цінність, виконуючи весь цикл транзакції чи іншої діяльності на користь користувача — наприклад, знаходячи й бронюючи авіаквитки згідно з уподобаннями чи замовляючи нову книгу улюбленого жанру.

Наразі не існує усталених універсальних ринків для агентів — такі міжагентські запити здебільшого доступні лише через явні API-з’єднання або в екосистемах ШІ-агентів, де такі виклики реалізовані як внутрішня функція.

Загалом більшість сучасних ШІ-агентів працюють у ізольованих екосистемах із закритими API та відсутністю стандартів архітектури. Однак технології блокчейну можуть допомогти протоколам встановити відкриті стандарти, що важливо для впровадження у короткостроковій перспективі. У довгостроковій — це також підтримує сумісність із майбутнім: нові типи агентів зможуть підключатися до тієї ж базової мережі. Блокчейни легше адаптуються до інновацій у сфері ШІ завдяки своїй інтероперабельності, відкритому коду, децентралізованій та часто простішій для оновлення архітектурі.

Низка компаній вже створює блокчейн-інфраструктуру для взаємодії між агентами у міру розвитку ринку: наприклад, Halliday нещодавно представила протокол із стандартизованою кросчейн-архітектурою для робочих процесів і взаємодій ШІ — із протокольними захистами, які гарантують, що ШІ не виходить за межі намірів користувача. Catena, Skyfire і Nevermind використовують блокчейни для підтримки платежів між агентами ШІ без участі людини. Розробляється ще багато таких систем, а Coinbase вже почала надавати інфраструктурну підтримку цим ініціативам.

6. Синхронізація ШІ/“vibe”-кодованих застосунків

Сем Бронер (@ SamBroner) і Скотт Дюк Комінерс (@ skominers)

Остання революція в генеративному ШІ значно спростила розробку ПЗ. Програмування стало у багато разів швидшим і — що найважливіше — можливим природною мовою, тому навіть недосвідчені програмісти можуть легко створювати форки існуючих програм і будувати нові з нуля.

Однак, хоча програмування за допомогою ШІ відкриває нові можливості, воно також вносить багато ентропії як у межах програм, так і між ними. “Vibe coding” абстрагує складну мережу залежностей, що лежать в основі ПЗ, — але це може зробити програми вразливими до функціональних і безпекових проблем при зміні бібліотек та інших вхідних даних. Тим часом, коли люди використовують ШІ для створення власних індивідуальних застосунків і робочих процесів, їм стає складніше взаємодіяти з іншими системами. Навіть два “vibe”-кодовані застосунки, які виконують ту саму задачу, можуть мати зовсім різні принципи роботи й структуру вихідних даних.

Історично стандартизацію для забезпечення узгодженості та сумісності забезпечували спочатку файлові формати й операційні системи, а згодом — спільні бібліотеки ПЗ та API. Але у світі, де ПЗ розвивається, змінюється й розгалужується в реальному часі, шари стандартизації мають бути загальнодоступними й постійно оновлюваними — і водночас зберігати довіру користувачів. Крім того, сам ШІ не вирішує проблему стимулювання людей підтримувати ці зв’язки.

Блокчейни дають відповідь на обидві проблеми: протоколізовані шари синхронізації, які інтегруються у кастомні збірки ПЗ і динамічно оновлюються для забезпечення сумісності у разі змін. Раніше велика компанія могла платити “системному інтегратору” на кшталт Deloitte мільйони за кастомізацію Salesforce. Сьогодні інженер може створити власний інтерфейс для перегляду даних за вихідні, але зі зростанням обсягу кастомного ПЗ розробникам знадобиться допомога для підтримки синхронності й працездатності застосунків.

Це схоже на сучасну розробку бібліотек open source, але з постійними оновленнями, а не періодичними релізами, — і зі стимулюючою оболонкою. Обидва ці аспекти значно легше реалізувати з криптовалютою. Як і в інших блокчейн-протоколах, спільне володіння шарами синхронізації стимулює активні інвестиції в їхній розвиток. Розробники, користувачі (або їхні ШІ-агенти) й інші споживачі можуть отримувати винагороду за впровадження, використання й розвиток нових функцій та інтеграцій.

І навпаки, спільна власність дає всім користувачам частку в успіху протоколу, що є буфером проти зловживань. Як і Microsoft не зацікавлений у псуванні стандарту файлів .docx через наслідки для користувачів і бренду, співвласники шару синхронізації не зацікавлені у впровадженні недолугого чи шкідливого коду в протокол.

Як і у всіх архітектурах стандартизації ПЗ, які ми бачили раніше, тут величезний потенціал для мережевих ефектів. У міру “камбрійського вибуху” ПЗ, створеного ШІ, мережа різноманітних систем, які мають залишатися на зв’язку, різко зростатиме. Коротко: “vibe coding” потребує більше, ніж просто “вайбів”, щоб залишатися синхронізованим. Відповідь — у криптовалюті.

7. Мікроплатежі, які підтримують розподіл доходу

Ліз Харкаві (@ liz_harkavy)

ШІ-агенти та інструменти на кшталт ChatGPT, Claude і Copilot пропонують зручний спосіб навігації у цифровому світі. Але вони також дестабілізують економіку відкритого інтернету. Ми вже бачимо це — наприклад, освітні платформи фіксують значне падіння трафіку через зростання використання ШІ-інструментів студентами, а низка американських газет подає позови проти OpenAI за порушення авторських прав. Якщо не змінити стимули, інтернет стане ще закритішим, з більшою кількістю платних стін і менше контент-мейкерів.

Політичні рішення можливі, але поки вони проходять суди, з’являються технічні альтернативи. Найперспективніше (і найскладніше) — вбудувати розподіл доходу в архітектуру вебу. Коли дія ШІ призводить до продажу, джерела контенту, які вплинули на рішення, мають отримати частку. Партнерський маркетинг уже реалізує відстеження та розподіл доходу; складніша версія могла б автоматично відстежувати й винагороджувати всіх учасників ланцюга інформації. Блокчейни можуть відстежувати цей ланцюг походження.

Але така система потребує нової інфраструктури: зокрема, мікроплатіжних систем для дрібних транзакцій між багатьма джерелами, протоколів атрибуції для справедливої оцінки внесків і моделей управління для прозорості й справедливості. Багато блокчейн-інструментів — як-от rollups, L2, фінансова установа для ШІ Catena Labs і фінансовий протокол 0xSplits — мають тут потенціал, забезпечуючи майже безкоштовні транзакції й точний розподіл платежів.

Блокчейни дозволяють створити складні агентські платіжні системи завдяки:

• Наноплатежі розподіляються між кількома провайдерами даних, дозволяючи одній взаємодії користувача ініціювати дрібні виплати всім джерелам через смартконтракти.
• Смартконтракти забезпечують ретроактивні виплати, що тригеряться завершеними транзакціями, компенсуючи джерела інформації, які вплинули на рішення про покупку, з прозорістю та відстежуваністю.
• Блокчейни дають змогу програмно розподіляти складні частки платежів, забезпечуючи справедливий розподіл доходу за кодованими правилами, а не централізованими рішеннями, створюючи довірчі фінансові відносини між автономними агентами.

У міру розвитку цих технологій вони можуть створити нову економічну модель для медіа, що охоплює весь ланцюг створення цінності — від творців до платформ і користувачів.

8. Блокчейни як реєстр інтелектуальної власності та походження

Скотт Дюк Комінерс (@ skominers)

Генеративний ШІ створив нагальну потребу в ефективних і програмованих механізмах реєстрації та відстеження інтелектуальної власності — як для підтвердження походження, так і для створення бізнес-моделей навколо доступу до ІВ, її поширення й реміксування. Чинні ІВ-фреймворки — які покладаються на дорогих посередників і постфактум-контроль — не відповідають реаліям світу, де ШІ споживає контент миттєво й генерує нові варіації за один клік.

Потрібні відкриті публічні реєстри, які дають чітке підтвердження права власності, з якими творці ІВ можуть легко й ефективно взаємодіяти — і з якими ШІ та інші вебзастосунки можуть працювати напряму. Блокчейни ідеально підходять для цього, оскільки дозволяють реєструвати ІВ без посередника й надають незмінний доказ походження; вони також спрощують для сторонніх застосунків розпізнавання, ліцензування й взаємодію з ІВ.

Є скепсис щодо того, чи може технологія захистити ІВ, адже перші дві епохи вебу й нинішня революція ШІ часто супроводжувалися зниженням захисту ІВ. Одна з причин — бізнес-моделі, орієнтовані на заборону похідних творів, а не на їхнє стимулювання й монетизацію. Але програмована ІВ не лише дозволяє творцям, франшизам і брендам чітко зафіксувати право власності на ІВ у цифровому просторі — вона відкриває шлях до бізнес-моделей, побудованих навколо спільного використання ІВ для генеративного ШІ та інших застосунків. Це перетворює одну з головних загроз генеративного ШІ для творчості на можливість.

Ми вже бачили експерименти з новими моделями на ранньому етапі розвитку NFT, коли компанії використовували NFT-активи на Ethereum для підтримки мережевих ефектів і накопичення вартості за допомогою CC0-брендингу. Останнім часом інфраструктурні провайдери створюють протоколи та навіть спеціалізовані блокчейни (наприклад, Story Protocol) для стандартизованої та компоновної реєстрації й ліцензування ІВ. Деякі художники вже використовують ці інструменти для ліцензування своїх стилів і робіт для творчого реміксування через протоколи Alias, Neura й Titles. Франшиза Incention Emergence залучає фанатів до співтворення всесвіту й персонажів, а блокчейн-реєстр на Story фіксує, хто що створив.

9. Вебкраулери, які допомагають винагороджувати творців контенту

Карра Ву (@ carrawu)

Наразі найуспішніший ШІ-агент — не для кодування чи розваг, а вебкраулер — автономний агент, що пересувається мережею, збирає дані й вирішує, які посилання відвідати.

За деякими оцінками, майже половина інтернет-трафіку нині — не від людей. Боти часто ігнорують robots.txt — файл, який мав би інформувати автоматизовані краулери про доступність сайту, але фактично мало впливає, — і використовують зібрані дані для зміцнення позицій найбільших технологічних компаній. Гірше того, сайти оплачують ресурси для цих непроханих гостей, витрачаючи пропускну здатність і CPU на нескінченний потік анонімних скреперів. У відповідь компанії на кшталт Cloudflare та інші CDN (мережі доставки контенту) пропонують послуги блокування. Це фрагментована система, якої не мало б існувати.

Ми вже аргументували, що початковий договір інтернету — економічна угода між творцями контенту й платформами розповсюдження — руйнується. Це вже видно в даних: за останній рік власники сайтів масово блокують ШІ-скреперів. Якщо в липні 2024 року лише 9% топ-10 000 сайтів блокували ШІ-краулерів, то зараз — 37%. І ця цифра зростатиме, коли власники сайтів ставатимуть обізнанішими, а користувачі — розчарованішими.

Що, якби замість плати CDN за повне блокування ботів ми знайшли компроміс? Замість безкоштовного використання системи, створеної для людського трафіку, ШІ-боти могли б платити за право збирати дані. Тут блокчейн: у такому сценарії кожен вебкраулер мав би криптовалюту й проводив би ончейн-торг із “блокуючим” агентом або протоколом платної стіни сайту через x402. (Виклик у тому, що robots.txt, або стандарт виключення роботів, з 1990-х є основою для інтернет-компаній. Для змін потрібна велика координація або участь CDN на кшталт Cloudflare).

Люди ж могли б доводити свою людяність через World ID (див. вище) й отримувати безкоштовний доступ до контенту. Так творці контенту й власники сайтів отримували б компенсацію за внесок у великі датасети ШІ під час збору, а люди й далі користувалися б інтернетом, де інформація залишається вільною.

10. Реклама з захистом приватності: персоналізована, але не нав’язлива

Метт Глісон (@ mg_486662)

ШІ вже впливає на онлайн-шопінг, але що, якби реклама, яку ми бачимо, була корисною? Люди не люблять рекламу з очевидних причин. Недоречна реклама — це шум. Занадто таргетована реклама на основі ШІ — яка використовує масиви даних — може здаватися нав’язливою. Інші застосунки монетизують, блокуючи контент (наприклад, рівні гри чи стримінгові сервіси) за переглядом реклами.

Криптовалюта може допомогти вирішити частину цих проблем, відкриваючи можливість переосмислення принципів рекламного ринку. У поєднанні з блокчейнами персоналізовані ШІ-агенти можуть пропонувати рекламу на основі вподобань користувача, не розкриваючи глобально дані й винагороджуючи тих, хто ділиться даними або взаємодіє з рекламою напряму.

Тут потрібні такі технології:

• Дешеві цифрові платежі: для компенсації користувачам за взаємодію з рекламою (перегляд, клік, конверсія) компанії мають надсилати невеликі часті виплати. Для масштабування потрібні швидкі системи з мінімальними комісіями.
• Перевірка даних із захистом приватності: ШІ-агенти мають довести, що споживачі належать до певних демографічних груп. Докази з нульовим розголошенням дозволяють перевірити ці атрибути без розкриття особистих даних.
• Стимулюючі моделі: якщо інтернет перейде до мікроплатежної монетизації (наприклад, <$0,05 за взаємодію, див. вище), користувачі зможуть погоджуватися на рекламу в обмін на невеликі виплати, змінюючи нинішню модель з експлуатації на участь.

Прагнення зробити рекламу релевантною триває десятиліттями онлайн і століттями офлайн. Але переосмислення реклами крізь призму криптовалюти й ШІ може нарешті зробити її корисною. Персоналізованою, але не нав’язливою, і вигідною для всіх: для розробників і рекламодавців це відкриває нові, більш стійкі й узгоджені стимули. А для користувачів — більше можливостей для відкриття й навігації у цифровому світі.

Усе це зробить рекламний простір ціннішим. Це також може змінити нинішню, глибоко вкорінену, експлуататорську економіку реклами, замінивши її на більш орієнтовану на людину систему, де користувачі — учасники, а не продукт.

11. ШІ-компаньйони, що належать і контролюються людьми

Гай Вуоллет (@ guywuolletjr)

Багато людей проводять більше часу за пристроями, ніж у живому спілкуванні, і дедалі частіше цей час припадає на взаємодію з моделями ШІ та контентом, який вони формують. Усі ці моделі вже забезпечують певну форму компанії — розважають, інформують, задовольняють нішеві інтереси чи навчають дітей. Легко уявити найближче майбутнє, де ШІ-компаньйони для освіти, медицини, правової допомоги чи дружби стануть звичним способом взаємодії людини.

ШІ-компаньйони майбутнього будуть нескінченно терплячими й налаштованими під конкретну людину та її потреби. Вони можуть стати не просто помічниками чи роботами, а цінними відносинами. Тому питання, хто володітиме й контролюватиме ці відносини — користувачі чи компанії й інші посередники — стає надзвичайно важливим. Якщо вас уже турбувала модерація й цензура в соцмережах у минулому десятилітті, у майбутньому проблема стане ще складнішою й особистішою.

Це не нова теза (описано тут і тут), що стійкі до цензури хостингові платформи на блокчейні — найкращий шлях до неконтрольованого, підконтрольного користувачу ШІ. Звісно, люди можуть запускати моделі на власних пристроях і купувати свої GPU, але більшість не має такої можливості або знань.

Хоча до масового поширення ШІ-компаньйонів ще далеко, технології стрімко розвиваються: текстові компаньйони вже дуже якісні. Візуальні аватари значно вдосконалилися. Блокчейни стають продуктивнішими. Щоб забезпечити простоту використання неконтрольованих компаньйонів, потрібен кращий UX для застосунків на блокчейні. На щастя, гаманці (наприклад, Phantom) спростили взаємодію з блокчейном, а вбудовані гаманці, паскейси й абстракція акаунтів дозволяють користувачам зберігати власні гаманці без складнощів із seed-фразами. Технології високопродуктивних довірчих комп’ютерів, що використовують оптимістичні й ZK-копроцесори, також дадуть змогу будувати значущі й тривалі відносини з цифровими компаньйонами.

У найближчому майбутньому дискусія перейде від питання, коли ми побачимо майже живих цифрових компаньйонів і аватарів, до питання, хто й що їх контролюватиме.

Відмова від відповідальності:

1. Ця стаття передрукована з [a16zcrypto]. Усі авторські права належать оригінальному автору [a16zcrypto]. Якщо є заперечення щодо передруку, зверніться до команди Gate Learn, і вони оперативно вирішать питання.
2. Відмова від відповідальності: думки й погляди, висловлені в цій статті, належать виключно автору й не є інвестиційною порадою.
3. Переклад статті іншими мовами виконано командою Gate Learn. Якщо не зазначено інше, копіювання, поширення або плагіат перекладених матеріалів заборонені.